Ви знаходитесь тут:
Головна
Учнівське самоврядування

/Files/images/shkola_22/IMG_20180903_103550.jpg

Етапи розвитку учнівського самоврядування.

Процес організації учнівського самоврядування буде ефективним за умови врахування взаємозумовленості та взаємозв’язку трьох етапів його розвитку.

І. Організаційний етап полягає в здійсненні організаційної роботи, змістом якої передбачається:

· визначення мети й завдань функціонування учнівського самоврядування;

· розробка оптимальної структури органів учнівського самоврядування з урахуванням специфіки функціонування загальноосвітнього навчального закладу, інтересів, запитів та потреб учнів;

· розробка необхідних документів: Положення про діяльність органів учнівського самоврядування, пам’яток, прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, планів роботи, змісту тимчасових та постійних доручень тощо;

· вибір активу на демократичних засадах, чергування творчих доручень учнів та розробка їх змісту.

ІІ. Організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування. На цьому етапі:

· організовується безпосередня практична робота учнівського самоврядування;

· уточнюються функції кожного виконавчого органу та змісту доручень їхніх членів з урахуванням прав та обов’язків;

· організовується проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

ІІІ. Постійне вдосконалення організаційної культури учнів, розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи, набуття представниками активу досвіду здійснення організаторської роботи. Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі (районі, місті, області) має здійснюватися навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.

Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів. Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:

· визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів;

· передавання учням досвіду організаторської роботи;

· залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;

· надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.

Статут

Розділ 1.

Загальні засади

1. Найвищим органом влади учнівського самоврядування є загальні гімназійні збори.

2. Вони проводяться не рідше одного разу протягом навчального року.

Розділ 1.1.

Повноваження загальних зборів

3. Затверджує кількісний і персональний склад гімназійного парламенту.

4. Можуть приймати рішення, які стосуються діяльності гімназійного парламенту. Вони є обов’язковим для виконання.

5. Приймають рішення, які спрямовані на покращеня навчально – виховного процесу в навчальному закладі і носять рекомендаційний характер.

6. На період між загальногімназійними зборами керівництво гімназією здійснюється гімназійним парламентом.

Розділ 2.

Гімназійний парламент (ГП)

7. Гімназійний парламент – найвищий виконавчий орган учнівського самоврядування, робота якого спрямована на розвиток учнівської ініціативи, дисципліни та особливостей у відповідальності до задоволення своїх потреб та інтересів.

8. Гімназійний парламент обирається на загальних зборах і підзвітний їм на один навчальний рік.

Розділ 2.1.

Структура парламенту

9. Гімназійний парламент складається з членів з найактивніших класів.

10. З членів обирається міністри на організаційному засіданні прямим відкритим голосуванням. Кандидат вважається обраний на посаду, якщо за нього проголосувало простою більшістю голосів.

11. Парламент (згідно з типовим положенням про орган учнівського самоврядування) включає в себе такі міністерства:

· Міністерство внутрішніх справ контролює порядок, дисципліну, працю.

· Міністерство освіти слідкує за навчанням ліцеїстів;

· Міністерство культури організовує культмасові заходи, відає бібліотекою;

· Міністерство охорони здоров’я стежить за санітарно-гігієнічним станом;

· Прес – центр;

Голова і заступник ГП не є членами міністерств.

Розділ 2.2

Повноваження членів

12. Голова здійснює загальний контроль дисципліною, координує роботу міністерств, проводить лінійки і засідання гімназійного парламенту.

13. Заступник голови ГП здійснює роботу по активізації діяльності міністерств, контролює виконання рішень і засідань гімназійної роботи, є керівником гімназійного агенства, планує його роботу, здійснює оформлення матеріалів. У разі відсутності голови виконує його обов’язки.

14. Міністр звітує про роботу міністерства не рідше одного разу в місяць на лінійці. Систематично проводить і подає заступникові інформацію про її виконання.

Розділ 3.

Форми роботи

15. Засідання ГП проводиться згідно плану один, два рази на місяць. Протоколи ведуться як підсумок місячної роботи ГП.

16. При виникненні проблем, які потребують негайного вирішення, гімназійний парламент (або міністерство) засідає частіше.

Розділ 4.

Взаємодія ГП з іншими об’єднаннями і педколективом

17. Директор гімназії призначає з числа вчителів керівника ГП і консультантів міністерств, які мають право дорадчого голосу і допомагають у вирішенні проблем, спрямовують роботу ГП.

18. Вчителі – консультанти є радниками, їх побажання можуть бути прийняті до уваги ГП і розглянуті на його засіданні. Але вони носять обов’язковий характер, коли рішення ГП ображають честь і гідність гімназиста.

19. Члени ГП доводять інформацію в класах. Відповідальність за рішення лягає на конкретного виконавця, контроль за старостою. Староста підзвітний ГП.

20. ГП сприяє поширенню інформації про діяльність молодіжних організацій і рухів. Тісно співпрацює з товариствами і клубами за інтересами, що діють у гімназії. Активізують їх роботу, сприяють поширенню інформації про них.

Розділ 5.

Вибори

21. Члени ГП обираються на класних зборах шляхом відкритого (таємного) голосування простою більшістю голосів на альтернативній основі.

22. Президента, заступника, міністрів – на організаційному засіданні ГП простою більшістю голосів на альтернативній основі.

23. Голова має мати план діяльності у випадку його обрання.

Розділ 5.1

Перевибори і позбавлення членства у ГП

24. У випадку несистематичного виконання членами ГП своїх обов’язків і нереагування на зауваження інших членів, щодо покращення своєї роботи.

25. У випадку коли член ГП порушує правила гімназистів і нереагує на зауваження.

У разі переїзду до іншого міста чи переходу до іншої школи.